– Поле бачить, а ліс чує, де й Гаврило заночує.
– Поволочився за багатою, а у вбогої та любої – уже дитей трійко.
– Приніс відро чужого розуму, а хто пити буде?
– Такеї буйні вітри у нього в голові, що сусідські ворота обломилися.
– Дурного Гаврила й Параска побила.
– Скільки б воду решетом ни носив – ни порозумнішаєш.
– Порадив, як озеро ложкою вичерпати.
– Надіявся циган на пироги, то й борщу ни схотів.
– Лисиця і в сні курей бачить.
– Вівсяна каша себе хвалить, а люди – гречану.
– Сідайте, бо в ногах правди нима, у нас лавка чисто заметена.
– Чоловік з Кукурік, а прожив із маслом цілий вік.
– Ой, дорогеї гості, куди ж вас посадити, хіба горох перебирати.
– Добрий кіт, тико мишам часом підморгує.
– Ще кіт ни нявкнув, а вже миші танцюють.
– Конику-соколику, ни брикайся, бо циган хвоста вкраде.
– Пишається, як засватана на дисяте сило.
– Мій Федько курить бакун [2], а бакун його їсть.
– Старий чоловік глибоко ни вигоре, а борозна все їдно його жде.
– Кури, кури, їжте хоч дулі [3], як пшона нима.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї» автора Лис В.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Життєва філософія бабусі“ на сторінці 9. Приємного читання.