Розділ «Життєва філософія бабусі»

Для тебе й іншої людини.

Для світу, який довкола.

Для людського спілкування.

Для…

Може, для того, що й є нашим життям?

А «душевні бесіди» бабусі Палажки – то особливий вид психотерапії? Основа якої – справжня зацікавленість людиною і її долею? Якщо так, то методика цієї простої психотерапії (чи як її назвати?) ховається передусім у щирому бажанні допомогти саме цій людині. Сприйняти чуже як своє. Розумію, що це дуже нелегко. Не кожному дано. У кожного свій світ. Та, може, варто спробувати провести свою «душевну бесіду»…

Порятунок. Три поради від Пелагеї

Розрада

Чєсом у житті так припече, що, здається, на край світу втекла б. Та з роками урозуміла, що найбільше розраджують три штуки.

Перша – робота. Займися чимось, хай маленьким. Пери, прибирай, чисть, на городі роби, в хаті. Час і робота заберуть погане. Тико ни думай про злецьке, просто роби.

Друга – дорога. Погано – пройдися. На поле, на луки. У селі – вулицею. Думай про щось приємне. Хмара, що насунула, кудись і повіється.

Третя – пісня. Кепсько на душі? А ти заспівай. Хоть у думці. Або й роблячи, стиха співай. Пісня – як подорожник, якого до рани прикладають.

Порозуміння

Буває: ну нияк з людиною не порозумієшся. Геть про тебе кепської, злецької думки. Такій не нав’язуйся. То чужа людина. А як вельми вже хочеться спілкуватися, при зустрічі заговори про себе. Розкажи щось душевне. Дай знати, що хочеш того самого од неї. Як ни поможе, то вже ніц ни поможе. Чужа тобі людина. А з чужими тико здоровкаються, у життє своє ни впускають. Спілкуйся з тими, з ким добре, затишно. То тоже рятунок!

Шануйте Бога

Молодая я була такою дівчиною, як усі, – до роботи беручкою, то правда, али й любила поспівати, потанцювати, на прадьонках пожартувати. Задумуватися над життєм почала, як двоє синів малими повмирали.

«Чого так? – роздумувала. – Ци я найгірша? Ци за гріх якийсь? Ци Бог випробування посилає? Що я маю зробети?»

З тої пори думки й ни покидають голову. Тико от думаю – ни тре’ біди ждати, ни тре’ випробувати Бога. Думайте про життє. Найбільше про своє. Ни судіте инших. Хай Бог судить. Він же ни тико на небі, а й на зимлі, як у молитві кажеться.

Збираю траву і ягоди на ліки. Щось і людям раджу. І трава, і пташка, і кіт, і пес, і дерево – на їднім світі живем. Того й кажу – ни випробовуйте, шануйте Бога.