Розділ «Юрій Андрухович Листи в Україну. Вибране»

Ми згубили себе в агарянськім поході.

Перемога цілком невидна.

І до рідних дверей нам достукатись годі,

і вітчизна немов єхидна.

Рідні панни зів’яли по вежах і клітях,

пізня ласка така фригідна.

В зимних венах померло дзвінке повноліття,

а в очах ожила єхидна.

Це вона відкладає століття, мов яйця,

по торгах, де музика мідна,

де помости смертей, де живуть і бояться,

де юрба сичить, мов єхидна.

Що я можу? Хрипуча сурма наді мною.

Я півсвіту пройшов приблизно.

Можу босий піти за твоєю труною,

рідна панно, стара вітчизно.

4. Грифон

Мій пане, який нерозумний світ!

Яка на румовище сходить журба!

Під небом, чорним, ніби графіт,