Розділ «Юрій Андрухович Листи в Україну. Вибране»

Читались вежі злагоджено й чисто,

і я старого пса покликав свистом,

так ніби то був бройґелівський хорт.

Та я забув, либонь, про головне:

йшов рік новий, те діялося в січні.

В будівлях спали мляві й анемічні

гуляки, що набралися до не-

пристойності. А ти пекла мене,

щоразу інша, не така. Ще з ночі —

ті дві руки у мене на плечах

я пам’ятав і темне щось в очах.

Але який кретин повірить в очі?

Я підбирав ключі, слова пророчі,

хоча на ранок мій поет зачах…

Ага, внизу трамвай сумирно повз —

такий порожній, мов нікому діла

вже не було. Якась душа летіла

над ним, промерзла, і дзвеніла повз

Петра й Павла в задумі чуйних поз.

…