Розділ «Юрій Андрухович Листи в Україну. Вибране»

на світло домів, від яких

не лишилося й каменя!

І хто нам повірить, що йшли ми на світло?

Як часто шукали ми гирло,

і міст, і причал

в опівнічних пустинях дворів,

та хто нам повірить, що річка була тут?

Тільки крізь нас переходять міста

у непам’ять.

Ми вимовляємо їх

і знаходимо іншими. Втім

вранці виходиш на площу і все впізнаєш:

липи в час доцвітання стоять золоті,

безгомінні.

До пані Варвари Л.

Натрунний портрет міщанки Варвари Лянґиш (XVII ст.) зберігається у Львівському історичному музеї

Тебе — теплу, погідну, лагідну, окату —

хочу кликати з ночі, всю з шовку й брокату.

Спалює мене поїдом жадання єдине:

їхати до тебе поїздом більш як дві години.