Розділ «ЧОРНЕ ОЗЕРО КОХАННЯ»

От вам історія правдива,

Таке буває у житті.

Вона жорстокість нагадає

Й недобрі істини свої.

Вона стрічалась з ним півроку,

І все було у них гаразд,

Погода теж була чудова,

Довкола все цвіло й росло.

Вона його любила дуже,

Він про любов теж говорив.

…Марта запнулася, обвела поглядом друзів і продовжила декламувати свою «поему». Мовилося в ній про те, що невідома Вона дуже необережно пристала на пропозицію Його разом піти на святкування дня народження. Все у них ішло добре аж до того моменту, коли Він хильнув зайвого. Як стало зрозуміло з подальшої оповіді, Він остаточно втратив самоконтроль і почуття сорому, незважаючи на протести дівчини. Сама ніч описувалася в поемі туманно, але основні моменти були зрозумілі кожному. Закінчення «творіння» було, як і очікувалося, трагічним. Зрозумівши, що всі вибачення хлопця ґрунтуються на небажанні відповідати перед законом, Вона вирішує покінчити з життям.

Марту слухали мовчки, не перебиваючи, уважно, немов найулюбленішого вчителя. Вона, в свою чергу, відчувши увагу і зацікавленість друзів, особливо чуттєво почала декламувати «прощальний лист» бідної дівчини:

«Це я! Привіт тобі, мій милий!

Прийди сказати „прощавай“

До мого гроба і цілунок

Мені останній передай!

Тебе кохала я так сильно!

Була щасливою з тобою.

Мене немає, я на небі.

А ти прощай і будь щасливий,