Цей Зубов серйозно починав діставати Єрмолова. Той самий досвід, на який спирався капітан, підказував: чоловік із неприхованими кримінальними повадками зовсім не боїться його. Чи принаймні не поважає. Захотілося знайти привід, наказати пустити трійцю в розхід і забути про прикрий випадок. Замість того підступив ближче до Зубова, витримав сильний зухвалий погляд, змусив того нарешті кліпнути й відвести очі. Після чого поправив ремінь, торкнувшись кобури й навіть розстебнувши її.
– Слухай мене уважно, Зубов чи як тебе там…
– Зубов. Дмитро Павлович. Рік народження, стаття – потрібні?
– Ще одне слово без дозволу, і ти, Зубов Дмитро Павлович, сам собі не будеш потрібен. Віриш?
Той цикнув зубом.
– Кремінь мужик. Так точно, вірю, товаришу капітан.
Єрмолов, прийнявши пас, цикнув зубом у відповідь.
– Усе, характер ти показав, а я побачив. Оцінив. З таким стрижнем, Зубов, у пеклі чортів ганятимеш. Баста. Серйозно говоримо. Ще раз: прізвище, ім’я, по батькові.
Тільки тепер Зуб показово виструнчився.
– Зубов Дмитро Павлович.
Єрмолов перевів погляд на того, хто стояв праворуч від нього.
– Князєв Мирон Миронович! – відчеканив кремезний.
– Болотов Савелій Кузьмич!
Третій не дочекався, поки капітан подивиться на нього. Та навіть у раптовій зміні поведінки Єрмолов угадав наслідування дій свого старшого. Вони все одно робитимуть так, як накаже Зубов. Будь-яке інше керівництво для них – формальне.
Н-да, треба все ж написати аналітичну записку нагору про подальшу доцільність використання засуджених за кримінальними статтями. Але й тут Єрмолов знав відповідь наперед: кого ще, крім них, можна й треба безболісно списувати в людські відходи. Що ж, тут керівництво так само праве.
– Зубов, зі мною. Іншим стояти, поки не гукну.
Маневич мовчки кивнув двом автоматникам, ті взяли зброю напереваги. Тим часом Єрмолов відійшов із Зубовим далі, зупинився біля густого малиннику, торкнувся пучками пальців найближчої гілочки.
– Набухає поволі. Скоро наїмося, ні, Зубов?
– Не по малину прийшли.
– І то правда. Закуриш?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чорний ліс» автора Кокотюха А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга Свої“ на сторінці 16. Приємного читання.