TextBook – А чи терпіння дійсно для всіх однакове?…
– Окрім Нірвани, до якої мало хто досягає, воно однакове, може, з тією різницею тільки, що бідні духом краще витривалі на нього, більше загартовані, менше бунтуються проти лиха…
Мене полонили його проникливі очі. Глибокі, мудрі, якісь далекі… Він, здавалося, говорив, існував тут тільки для мене. Я навіть мала враження, що у цю мить між нами не існувало жадних границь, ні перепон рас, ні віку. Я відчувала його цілковиту байдужість до мене. Його, видно, в мені цікавив тільки якийсь дослід, він на мені, можливо, хотів перевірити якийсь новий експеримент. Це, очевидно, був не якийсь шарлатан-бонза, а знахар душ, мудрець, філософ…
– Я хотів би допомогти вашій недузі, пані, бо ви щойно у розквіті сил. Ви ще не дали свого потомства вашому дорогому мужу. А я дуже вдячний йому за дуже старі й цінні книжки, які він нам роздобув та післав, – докинув, обертаючись у бік мого мужа, щоби тим дати йому зрозуміти, що він більше нічого не вимагає за свою інтервенцію. Зрештою, його реліквія, була, напевно, досить цінною відплатою за скромний дарунок мого мужа. – Потомство, пані, це найбільше, найкраще завдання жінки!..
– Велика правда ваших слів, – відповіла я усміхом дивної полегкости, мовби дійсно я була вже в стані думати про моє потомство. – Я прийму з ваших рук усі ліки, які ви мені подасте, – докинула я з переконанням.
– Ліки теж існують, хоча це менш важливе. Я частіше лікую душевні недуги!
– Чи моя душа недужа?
– Вона покутна! Вона платить за якусь провину, може, минулого життя, а може, за якийсь промах вашого молодого недосвіду!.. Це можливо. Молодість робить багато промахів, хоч мені здається, що у цій самовірі лежить власне її сила! Це і її велика слабість!
– Часто й слабість, – згодилася я в задумі.
– Чи ви дозволите мені тепер, пані, на кілька питань? – запитав він несмілим, хоч таким переконливим, таким лагідним голосом, що я знала, що відповім йому на всі його питання.
– Дуже прошу. Я щиро відповім вам.
– Що вас найбільше зворушило сім місяців тому?
– Смерть моєї приятельки! – відповіла я без надуми, хоч сильно здивована.
– Сім днів тому назад?
– Безсумнівно, похорон Шен-Та-Ко!..
– Сім годин тому?
– Сім годин? Нова недуга у нашому домі, недуга малого Вана, – відповіла я швидко, мовби відкриваючи якусь тайну!
– Я вірю, що ви не бажаєте собі його втрати!..
– Я віддала б половину, решту мого життя, щоб врятувати хоч би його!
– Скажіть мені, чи досі ваше життя було засипане подібними лихами, невдачами?…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Антологія української фантастики XIX—ХХ ст.» автора Винничук Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Софія Яблонська“ на сторінці 12. Приємного читання.