Розділ «Частина 2 Дім на краю вічності»

Запах.

Формаліну.

Звідки їй знайомий цей запах?

Ліза розплющила очі.

Від жінки пахло парфумами.

Гарними дорогими парфумами.

Лікар поклала Лізу на кушетку й почала розпитувати. Спершу запитала, як вона почувається, чи не паморочиться в голові, чи втрачала колись свідомість і наскільки сильний страх відчуває. Коли питання почали стосуватися інтимного життя, Ліза зрозуміла, до чого хилить лікарка.

— Хочете запитати, чи не вагітна я часом? Ні, не хвилюйтеся. Це неможливо.

— Тобі сказали, що ти не здатна мати дітей? — уточнила лікарка.

— Не казали, але щоб завагітніти, треба бути з чоловіком.

Лікар продовжила розпитування:

— І давно не мала сексу?

Ліза вирішила не подовжувати сумнівного задоволення:

— Я взагалі не мала сексу з чоловіками, — відтак, вхопивши двозначність фрази, додала: — з жінками теж. Розумієте, до чого я веду?

Лікар мала збентежений вигляд. Примусила Лізу влягтися на крісло й переконалася у правдивості її слів.

— Чому ви мені не повірили? — запитала Ліза.

— Знала б ти скільки брехні чую, — посміхнулася вона.

— Брешуть протилежне. А якби я була вагітною? Страту б відклали?

Губи лікарки пересмикнулися.

— Ні. Зробили б аборт, — сказала вона твердо.