Під гострі цвяхи, з болю та жаги
Зомлів і вмер, до дерева прибитий.
Але стражданнями не врятував
Од мук нікого, хто на цьому світі
Мав чудотворства небезпечний дар.
І всі вони померли і воскресли.
І тільки через людську невмирущість
Доведено, що ти насправді — Бог.
1969
ВІНКИКуди дівати нам вінки тернові?
Чи ж то не забагато на один
Народ, який не хоче помирати,
Того колюччя, тих сумних корон?
Оперезати світ могли б ми терням,
Яке на чолах предків запеклось,
Облите їхньою святою кров'ю,
Гартоване у праведнім вогні.
Та світові чужих страждань не треба,
Він має власні болесті й дроти,
Свої месії в кожного народу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дмитро Павличко СОНЕТИ“ на сторінці 75. Приємного читання.