Розділ дев’ятий Вторгнення

— Дарма я не пішов до Яни. З цим малюком, який уявляє себе головнокомандувачем, наші гармати вкриються космічним пилом.

— Можете постріляти для профілактики, — відповів Горан, який саме закінчив інструктувати своїх капітанів. — Вибачте, забув вас попередити, що до всього іншого маю абсолютний слух. Де в чому я мушу з вами погодитися, містере Вебер. Я людина мирної професії, війна не моя стихія. Контр-адмірал — моє перше військове звання і, сподіваюсь, останнє. Але ви помиляєтеся, коли думаєте, що я боюсь іти в бій. Просто ваш „Оріон“ не вписується в мою тактичну схему як ударна одиниця. Зате для командування дивізіоном — і тут адмірал Шнайдер мав цілковиту рацію — цей корабель підходить ідеально.

Вінтерс доповів:

— Отримано стиснуте повідомлення від командного центру. Розпаковую.

На екрані зовнішнього зв’язку виникло обличчя адмірала Бенсона.

— Пане принце, — заговорив він. — Ми взяли до відома ваш намір атакувати у квадранті F 845 324. Заперечень немає. Проте майте на увазі, що ваш дивізіон не пристосовано для проведення масованих бойових дій.

Екран згас.

— Маю, маю, — відповів у космічну порожнечу Горан, потім звернувся до тридцяти своїх капітанів: — Панове, час настав. Вдалого полювання!

Катери майже одночасно здійснили занурення.

— Містере Вінтерс, — розпорядився принц. — Відкритий канал зв’язку в широкому короткохвильовому діапазоні. Максимальна інтенсивність сигналу — в напрямку ворожого угруповання.

Вінтерс був здивований, але підкорився.

— Канал готовий, сер.

Поклавши руку на консоль, Горан натиснув кілька клавіш. На оглядовому екрані, поверх зображення тяньгонських кораблів, з’явилися червоні хрестики, що позначали цілі для атаки. Я зазнав справжнього шоку, коли переконався, що всі вони — набільші судна, включно з лінкорами, авіаносцем і десантним транспортом. Ласі шматки — але ж їх щільно прикривали кораблі супроводу!

— Нівроку собі апетити! — промовила Елі, і всі ми були згодні з нею.

— Дрібнота мене не цікавить, — незворушно сказав принц. — Без важких кораблів вторгнення приречене на поразку. — Він увімкнув мікрофон і заговорив геть іншим тоном, у якому лунав метал: — Слухайте, тяньгонські виродки! До вас звертається приц Горан Зарконський, брат принцеси Еріки, яку вбив ваш паскудний диктатор, генерал Чанг. Тепер настав час відплати. Отримуйте від усього Заркона. Прошу до пекла!

Щойно принц закінчив — а він, безперечно, стежив за хронометражем, — як трохи осторонь від потоку ворожих кораблів сяйнув спалах, світло-синя блискавка протяглася через половину екрана і влучила у видовжений ніс одного з лінкорів, туди, де знаходився вакуумний емітер. При цьому, як не дивно, промінь безперешкодно пройшов крізь корпус фрегата, що опинився на його шляху.

Вслід за цим замиготіли нові блискавки, чиїми цілями були інші позначені хрестиками кораблі.

— Це „звапи“! — першою збагнула Кортні й поморщила носа. — Яка дурня…

Горан мовчки посміхнувся.

— Е, ні, не така вже дурня! — озвався Купер. — Ви тільки погляньте!