— Гм-м. Гадаєш, це зроблено навмисно?
— Я це знаю. У декого з Генерального Штабу задовгий язик. Чутки вже ходять. Визнай: хитро задумано.
Я згідно кивнув, а сам подумав:
„Ще хитріше, ніж ти можеш уявити. Батько не лише забезпечив мені страховку, а на додаток інспірував витік інформації — у вигідному для себе тлумаченні…“
Біля посадкових терміналів для шлюпок я запропонував принцові затриматись і переглянути інформацію про повернення кораблів Першої хвилі. Крейсер „Вікторікс“ уже півгодини стояв на приколі, проте шлюпки з нього ще не прибули, хоча для них було заброньовано два стикувальні шлюзи.
— Горане, — сказав я. — Якщо не заперечуєш, давай піднімемося на шостий ярус. Хочу побачити сестру.
— Без проблем, — відповів він.
Чекати нам довелося не довше п’яти хвилин. Нарешті з дверей терміналу вийшла Яна в супроводі групи молодих офіцерів. На ній була робоча форма кольору хакі, її русяве волосся було трохи скуйовджене, а обличчя виражало втому і водночас піднесення. Я ледве стримався, щоб не кинутись до неї, і лише помахав рукою, привертаючи до себе її увагу.
Помітивши мене, Яна радісно всміхнулася, щось сказала своїм підлеглим і швидко підійшла до нас. Відсалютувала Горану (в особливій манері — як старшому за званням, але молодшому за віком), а потім не соромлячись міцно обійняла мене.
— Привіт, братику.
— Привіт, сестричко, — відповів я. — Як справи?
— Непогано. Саме зараз на обшивку „Вікторікса“ наносять три зірки — одну здоровенну і дві невеликі.
— Три кораблі?!
— Ага. Катер, легкий корвет — один з тих, що з додатковими емітерами. А головне — авіаносець.
— Той самий „Тай-Лун“? — запитав Горан.
— Так, той самий.
— Круто! — сказав я. — Отже, в штабі помилилися?
— Не в штабі. Ми самі спершу не розібрались. Це ж не жарт — разом з „Делінгером“ випустили штук шістдесят бакенних мін. Лише по дорозі сюди, уважно передивившись запис, капітан „Делінгера“ сам визнав, що „Тай-Лун“ напоровся не на його міну, а на нашу.
— То ви атакували з апертури?
Яна кивнула:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Реальна загроза» автора Аврамегко О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ дев’ятий Вторгнення“ на сторінці 3. Приємного читання.