— Ні… Тобто тут, у санаторії.
— І ви могли бачити майора Чуйка на тому вечорі?
— Ні-ні! Я його не бачила на вечорі… Я…
— А де ви його бачили?
— Але я не сказала, що бачила!
— Ви сказали, що не бачили Чуйка на новорічному вечорі в санаторії. А де ви його бачили?
— Я не… Я не бачила майора, — лікарка зовсім розгубилася, її ніколи в житті не допитували (хіба що мати: де гуляла, та з ким, та…), а цей такий ніби симпатичний брюнет поводиться з нею просто нестерпно.
— Ви не бачили майора… А кого ви бачили?
— Я ж сказала…
— Ви нічого ще мені не сказали! Я вже зрозумів, що ви бачили цього чоловіка, але не знали, що він майор… Де ви його бачили?
— Я не знаю… Не можу… Мене кликали до хворого і…
— Хто вас кликав? Куди?
— Але це був зовсім не майор! — вигукнула Лариса. — Це… Я не можу… Це інтимне…
— Обіцяємо вам, що не станемо порушувати інтимних таємниць… Ми хочемо допомогти цьому чоловікові… Йому загрожує велика небезпека… Ви б хотіли помогти людині в такому становищі?
— Я лікар… давала клятву Гіппократа…
— Отже, ви бачили чоловіка… скажемо так: схожого на того, яким ми цікавимося. Так?
— Н-ну… Можливо… Але це був не майор, а… Брат з Сумщини…
— Брат? Чий брат?
— Нашої співробітниці… Медсестри… її звуть Галка… Але я не можу…
— Де вона живе? Тут, в Ірпені?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Попіл снів» автора Загребельний П.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „26“ на сторінці 5. Приємного читання.