Розділ «Відділення друге «Сувора українізація»»

Скажіть кацапу, дєвушкі, якого хуя в городє

Всі айзера устроєні, а він так, сука, нє.

Там, де Путін, – на Кремлє звьозди майорять,

Лєнін дєдушка лежить, йоб же ж твою мать!

Там вєлікіє дєла, там імпєрскій дух,

Бо Росія-матушка покручє всех вокруг, покручє всєх вокруг!

Ідьот кацап по городу, по Краснозвьоздной уліце,

Як гордий син атєчєства і старший брат в сємьє,

От только єсть загвоздочка: якого хуя в городє

Чечени всі устроєні, а він так, сука, нє!

Того ж вечора у під’їзді мого дому мене перестріли двоє чоловіків. Рушили назустріч, коли я піднімався сходами нагору. Насувалися чорними силуетами. «От і кінець!» – подумав я.

– Орест Лютий? – запитав один із них посміхаючись.

Я позадкував, намагаючись дотягнутися рукою до сусідніх дверей, аби перед смертю хоч постукати до сусідів.

Але вийшло трохи інакше.

– Не хвилюйтесь, не хвилюйтесь! – спробували заспокоїти мене. – Ми ваші друзі…

Хотів утікати, але тут вони назвали прізвище одного високого державного чиновника, для якого я провів чимало приватних заходів і який дуже поважав нашу з паном Орестом творчість. Пару місяців тому я йому відправив цілу коробку дисків і книжок – він хотів роздати їх друзям як подарунки. Траплялися і такі люди у керівництві державою!

– Пан N попросив передати, що на вас готується замах. Ваше прізвище й адреса є у списках так званих «тітушок». Телефон прослуховується. Тому, якщо у вас є така можливість, негайно змініть місце проживання, заховайте авто, а краще – поїдьте на якийсь час кудись за кордон. Так буде спокійніше.

Наступного дня я полетів до Туреччини на тиждень, а повернувшись, разом із собакою перебрався жити до батьків.

Пісня дев’ята

Пішли на хуй