Розділ «Антракт»

– А за що гинули хлопці?

– За те, щоб ворог не проводив «парад побьєди» на Хрещатику. І за це, до речі, ще належить поборотися! Бо, здається, в плани Путіна входить саме такий розвиток подій. Йому не потрібен роздовбаний, криміногенний Донбас. Йому потрібна ціла Україна. Тому, стоячи там, під Донецьком та Луганськом, ми захищаємо передусім Київ.

– Ви плануєте туди їхати?

– Так, завтра зранку висуваємося в бік Маріуполя. Будемо святкувати річницю Незалежності на передовій.

– То хочу побажати вам удачі. Дякую за інтерв’ю!

– Дякую вам.

Ще деякий час не можу відійти від розмови із журналісткою. Перебираю в голові фрази, висловлені думки, ракурси. Так завжди трапляється: найважливіше, найцікавіше народжується вже після того, як виговорився.

Забув сказати про те, що і держава мусить активніше включатися у процес, бо волонтерський рух – не вічний і сили не безкінечні.

Забув сказати про те, що слова нинішнього міністра оборони Гелетея про «парад у Севастополі» сказали про нього більше, ніж усі автобіографічні довідки. «Самозакоханий хвалько», який не усвідомлює усього ступеня небезпеки.

Забув сказати, що хвиля загальнонаціонального піднесення пішла на спад, і тут на нас чигає небезпека, бо багато хто може впасти в паніку й зневіру, а боротьба – це процес тривкий і безперервний.

Щоб добровольчим батальйонам видали важку зброю, бо на них лише сподівання.

Щоб заборонили російські серіали, які звеличують окупантів та їхню історію, а ще на офіційному рівні заборонили комуністичну партію, зняли депутатську недоторканність і провели люстрацію, як обіцяли, і реформу судової системи.

А ще дуже хотілося б насамкінець сказати «ми обов’язково переможемо», бо це треба казати частіше. Бо без цього не можна далі жити. Бо надія вмирає останньою!

А ще, не дай Боже, замордують нашу льотчицю Надію Савченко, яка потрапила у полон! Якось треба і в той бік думати, аби її визволити… Словом, роботи повно!

– Антіне, можна вас попросити підписати декілька альманахів, бо люди чекають… – підходить до мене Марічка.

– Так, моя хороша!

Стою і ще хвилин десять, поки триває антракт, підписую альманахи.