— Як ти сказав?
— То є монада. Вона своєю силою розриває матеріальну тканину вакууму…
— Стривай, стривай! Як можна розривати те, чого немає?
— Благаю тебе: спробуй уявити вакуум як невидиму плоть. Ну, скажімо, на зразок асфальту. Шампіньйон росте, його головка збільшується — тоді асфальт…
Мирослава засміялася.
То що ж ти — весь міжзоряний простір заасфальтував? Жах!..
— Повторюю: не можна, люба, абсолютизувати систему образів, закладених природою в рецептори наших відчуттів. Сам у собі вакуум — це плоть, тобто матерія. Розумієш?..
— Гаразд. Якось я про це читала. Це важко уявити, та якщо пишуть у журналах…
— Ну й слава Богу… Раз так, то я зможу пояснити суть своєї формули. То є Сила Моносу. Або ж Сила Монади… Ти, мабуть, розумієш: і щоб пробити асфальт, живий паросток мусить мати силу. Це неминуче. Оскільки сила опору всюди однакова, то й Сила Моносу також є сталою величиною.
— Монос — це що? Як ти його розумієш?..
Від слова «єдиний».
— То це ж Бог! — злякано вигукнула Мирослава.
— В перший мент це саме так і сприймається. Тому я тоді…
Мирослава рвучко підвелася.
— Одна розумна людина про тебе сказала: «Всі йдуть не в ногу — тільки він в ногу».
— Ця фельдфебельська премудрість для філософії не годиться.
Її постать на тлі нічного неба нагадувала силует, вирізаний із чорного паперу. Лише тепер Мирон помітив, що вогнище за мостом погасло.
— Хто ж та розумна людина? — запитав він, хоч добре розумів, кого вона мала на увазі.
— Не варто…
Там, де у хмарах кублився місяць, зяяв жовтуватий отвір — мовби увесь земний світ ховався в темній печері, а через той отвір можна видертися кудись в інший світ, сповнений манливої загадковості. Може, так воно й було насправді?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «У череві дракона» автора Руденко М.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сила Моносу Роман“ на сторінці 55. Приємного читання.