Розділ «Андрій Кокотюха Пророчиця»

— Та-ак… Ну, а якщо все підтвердиться? Бородуля справді вбив Коваленка, як тоді?

— Якщо зберете докази, гроші все одно отримаєте. Я хочу знати правду, Горілий. Коли її знаєш, зручніше ухвалювати рішення та робити маневри. Та правда, яка є тепер, мене не влаштовує.

— А якби…

— Що? Кажіть, кажіть, почали ж.

— Якби до всього цього не був причетний банк «Слобода», вас би цікавила вся ця історія?

— Ви таки вперто хочете справити на мене погане враження, Горілий, — зітхнув Нікітин. — Звичайно, ні. Я не борець за світову справедливість. Я борюся за власний спокій і спокій свого бізнесу. Скільки вам треба для відповіді? Чи ви вже готові повертатися на вокзал?

Рішення Горілий уже прийняв. Але не квапився відповідати, тримаючи хоча б подобу марки. Натомість допив із фляги рештки коньяку.

— Все ясно, — Нікітин підвівся. — Відпочивайте, мої… ваші помічники будуть тут зранку на дев’яту… Ні, завтра краще на десяту, враховуючи ваш сьогоднішній стан, — і раптом перейшов на «ти», сказав зовсім уже по-простому: — Кінчав би ти бухати, Горілий, га? Серйозно, пригальмуй. Роботи до чорта, ти мені тверезим потрібен, коли вже погодився.

Сергій хотів на зло Нікітину заперечити — ще ніхто не погодився.

Але потім вирішив не брехати.

Розділ 6

Митний контроль

Тут була гаряча вода, тут була чиста постіль.

Старанно, з непритаманним йому фанатизмом, Горілий вимився, просидівши у ванній хвилин сорок, потім до червоного витерся махровим рушником, обмотав ним стегна і так, у рушнику, заліз під ковдру на хрустке накрохмалене простирадло. Думки не складалися докупи, роїлися в голові, й Сергій вирішив поки їх не збирати — заплющив очі, на диво швидко заснув, але й спав не так довго, як хотілося: розплющивши очі в темряві, ввімкнув нічник над головою, подивився — лише двадцять по п’ятій ранку, спробував знову заснути, та тільки дарма крутився і посилено мружив очі.

Бурчав живіт — хотілося їсти. Але ще дужче кортіло пити, навіть випити, хоча б вранішнього рятівного пива.

Тут, у центрі, працювали цілодобові крамнички, Горілий навіть уже намилився встати та вдягтися, аби вийти за традиційними вже для себе ліками, та замість цього випростався під ковдрою, вимкнув світло, примружив повіки. Перележати — так це називається. Якщо вже події довкола відбуваються самопливом і від Сергія лише вимагається або їхати в цьому поїзді, або зістрибнути, то ліпше вже їхати з дотриманням усіх правил поведінки пасажира. Де першим пунктом записано: «Зберігати тверезий розум, аби не дратувати оточення й не зашкодити собі». Різні люди говорили з ним учора про різні речі, та всі, не змовляючись, радили утриматися від спиртного.

Невже це вчора так було помітно?

А чому, власне, тільки вчора?

Підвівшись на дивані, Горілий кілька хвилин посидів, чекаючи, поки голова припинить паморочитися — реакція на вчорашні скорботні поминки, — потому підвівся, знову накрутив вологий рушник на стегна, босоніж прочовгав на кухню. У холодильнику квартири, названої службовою, їстівного не виявилося нічого, хіба кілька пакетиків вівсяної кашки з фруктами швидкого приготування. Кашка — значить, кашка. Добре, хоч чайник є, електричний, і посуд. У шафці відшукалися дві початі коробочки з пакетиками чаю, чорного та фруктового. Знайшовши найбільший кухоль, Сергій закип’ятив воду, запарив два фруктові пакетики, докинув туди ще паперовий мішечок із чорною заваркою, накрив питво тарілочкою, і поки запарювалося — закалабанив у глибокому полумиску кашу. Втиснувши ранішню їжу — назвати це сніданком ніяк не повертався язик, Горілий насипав у заварену суміш побільше цукру, примостився на табуретці біля темного вікна.

Трошки полегшало не від каші чи чаю — від самого процесу. Сергій не лежав лежнем, щось робив, а в його стані це було дуже важливо і сприяло активізації розумового процесу. Тепер, сидячи на ослоні та сьорбаючи гарячу солодку рідину, Горілий нарешті спромігся навести лад у своїх думках. І відразу, перш ніж визнати правоту Нікітина й підстави для сумнівів, які мав щодо цієї історії Вольдемар, він укотре відокремив від усього, що трапилося і в що його втягували обставини, епізод із пророчицею Олесею.