Розділ «Книга II Мейлань»

Асмохаті той коваль.

І всього покрив залізом

Від підошов аж до лоба —

Засміявся Асмохата,

Він-бо невразливий став.

Розбігались люди з жаху

І ховались хто куди,

Та не зачепив їх якша —

Бо підступний Асмохата

Справу підлую замислив.

Знову рушив у Мейлань він,

Щоб зіграти там весілля

Із вдовою Шикуаня

Ясноокою Юньер.

Це ж насправді Бхімабхата,

Ракшас Бхімабхата Швета,

Двоголовий володар

Якшів, ракшасів і девів —

Сам задумав оженитись,

Бо дружин всіх попередніх