Шлях Меча
Але прагнув демон крові.
Йому кров дарує силу,
І скріпляє чародійство,
Як таємная печать.
Врешті під покровом ночі
Вийшов він на полювання —
Не на ланей прудконогих,
Не на оленів чи турів —
Він хапав маленький діток,
Що в колисках мирно спали,
І смоктав із горла кров.
(…Ти бач! Ото негідник… у колисках мирно спали… аж плакати хочеться!..)
Але якось дикий якша
Не устигнув приховати
Сліду трапези страшної —
На гарячому сам батько,
Сам Анкор його піймав.
Янґ Анкор за меч схопився,
Та не зміг ударить сина,
Одержимого безумством —
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Шлях Меча» автора Олді Г.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга II Мейлань“ на сторінці 93. Приємного читання.