— Треба доповідати по начальству. А ви вийшли з летючками на вулицю.
— В самому проекті атомної електростанції замало гарантій. Якась помилка або недбалість — і тоді… Уявляєте, що може статися?..
Ні, слідчий не уявляв — це було поза межами його компетенції. Розподіл обов'язків і, відповідно, знань — характерна ознака двадцятого століття. Знає той, кому належить знати — хтось компетентний. Ця облудна віра оберігала людську душу від почуття відповідальності.
— Текст летючок, — наполягав слідчий, — зумисне антирадянський. З метою підриву радянської влади.
— Нічого антирадянського там немає. Навпаки — я хочу попередити катастрофу.
Слідчий глузливо усміхнувся. Миколі здалося: череп слідчого раптом поменшав, а вилиці зробилися ширшими. Квадрат перетворився на трикутник.
— Катастрофу? Яку катастрофу?
— Атомну.
— Вам не здається, що ви забагато на себе берете? Ви всього лишень рядовий інженер. Над вами не бракує людей старших, з більшим авторитетом. До речі, технічний бік справи — це не наша компетенція.
— Скажіть, ви — органи безпеки чи небезпеки?..
Слідчий проковтнув цей ризикований дотеп цілком незворушно.
— Бажаєте ознайомитися з висновками експертів?..
Микола мовчав. Він зважував: що ліпше для Оксани? Якщо слідчий дізнається, що летючки друкувала вона — її також заарештують.
Проте знати — мало. Треба довести.
— Ви знов почали гратися в мовчанку.
Микола тим часом думав: десь він бачив оце квадратне обличчя. Але де ж саме?..
Отруєний випускними газами мозок час від часу ніби хтось вимикав — як вимикають освітлення. І тоді з ядучого мороку напливали рухливі силуети — незнайомі людські обличчя й голоси, примарні дерева і птахи.
Три доби його не викликали до слідчого. Майже над самим вухом торохтів беріївський «воронок» — вихлопні гази стікали в камеру важко, мовби це була якась тягуча рідина.
У камері для чотирьох в'язнів його тримали одного. Микола вже знав: політичних тримають окремо. В цьому була своя перевага: можна видертися на верхні нари — там не так загазовано. То був його порятунок.
Де ж він бачив це квадратне обличчя? Де, де?..
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Син Сонця — Фаетон» автора Руденко М.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1. Допит“ на сторінці 2. Приємного читання.