– Ця честь – ніщо у порівнянні з повним крахом української справи.
Сен-Жермен кивнув, немовби підтверджуючи істинність цих слів, і мовив:
– Повірте, дорогий шевальє, всі правителі, котрі кинули вашу козацьку державу на поталу Росії, свого часу будуть покарані з Неба. Вони або їхні нащадки, або їхні держави.
– Що ви таке кажете?! – здавалось, Орлик навіть трохи обурився. – Я поки що бачу, що в Росії безроздільно володарює некоронований цар – призначений канцлером граф Бестужев-Рюмін. А він, між іншим, з легкістю користується макіавеллівськими принципами, які ви, графе, так енергійно засуджували…
– І всесильний канцлер свого часу сьорбатиме горе повною ложкою, – загадково всміхнувся Сен-Жермен, – адже Великий князь люто ненавидить його… До речі, шевальє! Перш ніж перейти до своєї історії, скажіть іще от що: як вам подобається ідея проголошення спадкоємцем російського трону Великого князя Петра Федоровича?
– Більшого ідіотизму неможливо й вигадати! – тепер Орлик помітно повеселішав. – Адже принц Карл-Петер-Ульріх виховувався як шведський спадкоємець, котрий люто ненавидить усе російське. Крім того, вся Європа знає, що він обожнює імператора Фрідріха. І знаючи все це, приводити його до влади в Російській імперії?! Як кажуть у нещасній нашій Украйні, пусти вовка до вівчарні…
– Цілковито погоджуюся з вами, шевальє. Останнє запитання: як ви розцінюєте шлюб Великого князя Петра Федоровича з принцесою Анхальт-Цербстською, що у православному хрещенні дістала ім'я Катерини Олексіївни?
Сен-Жермен так і прикипів очима до обличчя шевальє, котрий замислено тер підборіддя.
– Хм-м-м… Знаєте, шановний графе, я ніколи навіть до уваги не брав мікроскопічне князівство Цербст – аж надто воно незначуще.
– Так от, шевальє, моя вам добра новина: ідею одружити Великого князя Петра Федоровича з принцесою Анхальт-Цербстською підказав Її Імператорській Величності Єлизаветі Петрівні не хто інший, як ваш покірний слуга…
Навіть попри погане освітлення було помітно, що на обличчі Орлика зобразилось повне розчарування, змішане з огидою.
– Ви, графе?..
– Так – оскільки за таємним особистим дорученням імператриці півтора року підшукував наречену для Великого князя.
– Щось я не розумію, чому це ви вважаєте цю звістку…
– Скажіть, любий мій шевальє: сьогодні, у день вашого весілля, ви хоча б трішечки щасливі?
– Навпаки, не трішечки – сьогодні я дуже щасливий! Але…
– Це тому, що ваша шляхетна душа поєдналася з такою самою шляхетною душею. Ви, шевальє Григор Орлі, граф де Лазіскі, та Луїза-Єлена ле Брюн де Дентевіль – що називається, одного поля ягоди. Але Великий князь і спадкоємець Російської імперії Петро Федорович ніколи й нізащо не буде щасливим з дружиною своєю Катериною.
– Але чому?..
– Та тому, що вона… як би це пом'якше сказати… Коротше, шевальє, вона є тим, що польською мовою зветься «курва».
– Та ви що?!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Помститися імператору» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 9 Терміново потрібна імператриця…“ на сторінці 19. Приємного читання.