Розділ без назви (2)

Руки, що відмолились, Тобі простягну,

І вдесяте клену:

От Тобі, от!..

Як собака, хлебчи, припадай, скаженій

З ран роздертої шкіри — кривавицю, гній, —

Це від мене — пожертва Тобі!..

Я в базарній юрбі прислужуся Тобі,

В чорній купі, що кров’ю стікає…

Ти із даху свого в груди цілиш мої,

Крук, старезний ватаг тої зграї…

Моє серце, те серце, що молилося ревно,

В спільній купі непотребу — рийся у смітнику!..

Дзьобай, длубай це м’ясо! Возами смердючими

             пре воно —

Перетравиш пожертву таку?..

Геть ціпок мандрівничий для рішучого кроку,

Накажи своїй правій нозі,

На крові присягнися,

Як шиї сокири — кашкет,

Охолонь…