Розділ «Том перший РЕТТІЯ»

— Не годиться. Його не можна висушити в печі — віск розплавиться.

— Серед нападників був маг. Принаймні один. Думаю, він залишався поза готелем…

— Є шанс встановити його особу по чаровому відбитку мана-фактури. Звернуся у Великий Гаруспіціум — у мене там друзі серед віщунів…

— Вимагатиму сищиків із собаками… Якщо в місті є хоча б один песиголовець — залучу до розшуку…

— Песиголовці ніколи не йдуть на співробітництво в таких справах.

— У мене свої методи. Підуть, як миленькі. Бігцем побіжать.

— Підключу експерта з некро-еманацій. Після вбивства вони тримаються до двох діб, час ще є…

— Повторно огляну місце події, речі квесторів…

— Ви не можете тримати оточення навколо готелю більше доби. І закрити «обитель героїв» теж не в змозі — хазяїн здійме ґвалт, дійде до суду… Гільдія Готельєрів доволі впливова.

— Дарма. Я знайду спосіб.

Слова наждаком дерли горло. Втрата племінника з припущення перетворилася на реальну подію. Рідко бачилися, часто — яка різниця? Неодружений, бездітний, Конрад давно махнув рукою на сімейний затишок, тому в Германові бачив наступного барона фон Шмуца і радів цьому, наче залишав титул власному синові.

Носом землю ритиму. До нижніх ярусів пекла.

Знайду.

Навіть якщо відсторонять від справи, як близького родича — знайду…

— У вас є версія, бароне?

— Є. Хто зараз сидить у Чорно-Білому Майораті?

— Судячи з того, що квестори служили Зорі Ранковій… Чорний Аспід там сидить. І чекає початку.

— Аспід, значить? Ви впевнені, що він просто сидить і чекає?

— Порушення орденського Заповіту й «Пакту про нейтралітет»? Вперше за весь час?

— Все колись трапляється вперше. Припустимо, цей Аспід енергійніший за своїх попередників. Припустимо, у нього особливі погляди на війну чистих начал. І ще припустимо, що він дуже зацікавлений у загибелі квесторів.