TextBook І біліють вишні по снігах.
І стає дорогою прожите,
Поки непрожите настає.
І лягають, мов хрести на квіти,
Два зітхання — наше і твоє.
«Не знаю, як нас звати, як нас звати…»
Не знаю, як нас звати, як нас звати,
Коли в мені вишіптується Бог.
Печаль не має імені чи дати.
Усе воздається. Двічі. За обох.
За кожне слово. За неслово кожне.
За все, чого не сталося. За світ.
За те, що у мені моє тривожне —
Несповідимі мед, вогонь і лід.
«Мій вірш — двосічний, гострий, спраглий крові…»
Мій вірш — двосічний, гострий, спраглий крові
Ворушиться під серцем і ляка.
Рука холодна в смерті. А в любові
Караюча здригається рука?
Всевірую — і знаю, що не можу
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «ДО ЕР: Вибране» автора Кіяновська М.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Маріанна Кіяновська ДО ЕР. Вибране“ на сторінці 192. Приємного читання.