Розділ «Похід»

«Скинь, дівчино,

Одежину

І складай на купу —

Прийде лицар,

Як годиться,

Поцілує... в щічку»

Хитрий троль виробляв з подорожніми всякі цікаві штуки, змушуючи шляхетних слухачів заливатися п'яним реготом. Чернець — і той пирхав, намагаючись вторувати співу. Анджа ж не був аж настільки обізнаний у високій ліриці, аби оцінити ці вишукані жарти; лютий троль чомусь нагадував йому барона, від чого враз пропадала всяка охота зубоскалити.

Нарешті веселощі вщухли, і тоді гітерн мелодійно теленькнув, змінюючи тональність. Тихо, мовби боячись розбудити веселих вельмож, менестрель завів цілком іншу співанку:

Не дивись в колодязі нічні:

Бачиш — зорі,

Бачиш — темне небо...

Зазирни, і я прийду по тебе

У глибокім опівнічнім сні:

Не дивись в колодязі нічні.

Не дивися в очі тих, хто спить:

Бачиш — морок,

Бачиш — темна сутінь...

Зазирни, там віковічна студінь,

Там бліде багаття пломенить:

Не дивися в очі тих, хто спить.