Розділ «Сергій Жадан Життя Марії»

що всі ми лишаємося ні з чим,

що її сліди на нічному снігу —

єдине, що має якусь вагу.

Я не став говорити, що кожен із нас

тримається власних імен і назв,

аби не лишатись на самоті.

Так багато всього в житті —

впертість твоя і присутність твоя.

Мені просто подобається її ім’я.

Не розуміючи літер і слів,

чорних хвиль, вологих полів,

болючих ключиць і повільних вен.

Важливим є кожне з імен,

кожна з вивітрених ночей,

кожна з речей, кожна з речей.

Перші дні листопада…

Перші дні листопада.

Вона спить у порожній кімнаті, в чужому ліжку.

А він думає: чуже місто, чужа кімната —

як я її тут залишу?