Вітри сподівань
Володимир Кільченський Вітри сподівань
Капає дрібненько.
Я думала, я ж думала:
Запорожець, ненько.
Я думала, я ж думала:
Запорожець, ненько.
Коли б знала, коли б знала,
Відкіль виглядати,
То б найняла, заставила
Стежку промітати.
То б найняла, заставила
Стежку промітати.
Аж він іде, аж він іде,
Ступає дрібненько.
То ж то милий, то ж то любий,
Дивітеся, ненько!
То ж то милий, то ж то любий,
Дивітеся, ненько!
Дощик, дощик
Аж із стріхи капотить, —
Розсердився мій миленький,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вітри сподівань» автора Кільченський Володимир на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Володимир Кільченський Вітри сподівань“ на сторінці 5. Приємного читання.