Розділ «Оповіді визволителя»

Наявність авіаносців і баз на чужих територіях давала американцям і ще одну перевагу: їхні тактичні і стратегічні бомбардувальники могли прориватися в повітряний простір Радянського Союзу в супроводі винищувачів.

У Радянського Союзу не було ні баз навколо Америки, ні авіаносців. Радянські тактичні бомбардувальники до Америки не дотягували, зі стратегічними бомбардувальниками також не ладналося. Вони поступалися американським по ряду параметрів, їх кількість була незначною, коли б вони і прорвалися до Америки, то без прикриття винищувачів. До важливих цілей їх навряд чи б пропустили.

Тому радянські вожді зробили упор на розробку міжконтинентальних балістичних ракет. Міжконтинентальна ракета вирішувала відразу всі проблеми: не потрібні стратегічні бомбардувальники, не потрібне винищувального прикриття для них, не потрібні заморські бази і авіаносці.

Радянська ракета 8К71 створювалася тільки заради того, щоб доправляти ядерні заряди в Америку. Для проведення випробувань була випущена зовсім невелика перша пробна серія. Було здійснені два невдалих, потім два вдалих пуски. Проте обидва вдалих запуски були тільки частково вдалими. Самі ракети справно донесли вантаж до заданих точок, тільки габаритно-вагові еквіваленти головних частин при вході в щільні шари атмосфери згоріли, не досягнувши мети. Продовжувати випробування не було сенсу. Варто було провести серйозне доопрацювання, щоб ядерні боєголовки до супостата долітали неушкодженими. На це було потрібно кілька місяців. А в цей час дві вже випущені промисловістю ракети 8К71 простоювали без діла. І творець ракети Корольов Сергій Павлович запропонував одну з них використовувати для запуску супутника.

Так і вчинили. На оглушливий успіх, на світову сенсацію ніхто не розраховував.

Однак запуск супутника викликав сенсацію. Викликав тому, що весь світ раптом зрозумів: Америка уразлива! Вперше за всю свою історію! Радянський Союз, зрізавши кут, обійшов Америку на повороті: замість розвитку традиційних засобів доставки зробив гігантський крок в абсолютно новій галузі техніки.

Радянським Союзом в той момент правили двоє — товариш Жуков і товариш Хрущов. Такі речі трапляються раз на тисячу років: прізвища вождів збігалися за змістом. Жук — це один із загонів комах, а хрущ — це також жук, вельми шкідливий для лісів і полів.

Ні Жуков, ні Хрущов не розуміли епохального значення запуску першого штучного супутника. В день запуску супутника Хрущов був на полюванні в Завідові, а Жуков в той день пішов на крейсері в Югославію. Газета «Правда» віддала першу сторінку статтям про супутник тільки 6 жовтня, хоча вся світова преса буквально вибухнула днем раніше.

День запуску першого супутника став початком космічної гонки. Радянський Союз її незмінно вигравав:

Перша жива істота в космосі — собака Лайка!

Радянський вимпел на Місяці!

Обліт Місяця безпілотним апаратом!

Перша людина в космосі!

Перший груповий політ двох космічних кораблів!

Перший в світі багатомісний космічний корабель!

2

Сталося так, що перший супутник вийшов на орбіту 4 жовтня 1957 року. А 7 листопада 1957 було велике свято — 40 років Великої Жовтневої соціалістичної революції. Так співпало. Радянська пропаганда, оговтавшись після першого замішання, оголосила: так воно і задумувалося — велике звершення до великої дати!

Перемоги в космосі стали кремлівським вождям вельми в пригоді. Це було наочним доказом того, що все у нас правильно — вірною дорогою йдете, товариші! Перемоги в космосі були доказом нашої незламної наукової, технічної, економічної і військової могутності.

Радянська космічна програма була суворо засекречена. Кожна нова вистава в космосі заздалегідь не оголошувалася, вона відбувалася раптово для всього світу. Однак бажано до свята. У нас усе так було влаштовано. Навіть на війні. Київ, наприклад, треба було взяти неодмінно до 7 листопада, Берлін — до 1 травня. Не завжди вдавалося, та завжди потрібно.

У мирний час, як і на війні, до кожного ювілею вождям дуже хотілося отримати рапорт про нові перемоги в космосі. І весь світ чекав нових звершень саме до чергових радянських свят.