Розділ «Оповіді визволителя»

Військовий ешелон переправляється через Дніпро по понтонного мосту на загальновійськових навчаннях «Дніпро-67» (вересень 1967 року). Так керівництво СРСР хотіло наочно продемонструвати всій Європі, що ніякої Рейн не врятує її від «звільнення» Радянською Армією. Побудувати наплавний міст вантажопідйомністю 1500 тонн за короткий час, що залишився до початку навчань, було неможливо, тому всі вагони ешелону вирішили переправляти порожніми, а поруч з поїздом пустити не колону танків, як планувалося раніше, а колону вантажних машин, також порожніх. Єдиною проблемою залишався локомотив, що важить більше ста тонн: при сильному прогині моста під локомотивом потяг міг перекинутися і впасти в річку. На цьому знімку локомотив вже підійшов до берега, де міст кріпився на нерухомих опорах і тому не прогинався під вагою потягу. Зверніть увагу на сильний прогин моста під першим автомобілем: очевидно, що коли б замість вантажівок по мосту пустили колону танків, прогин був би значно більшим. Прогин мосту під паровозом добре помітний в одному з фрагментів документального фільму «Служу Радянському Союзу», в основу якого лягли кадри кінохроніки, зняті на навчаннях «Дніпро-67».

Цей фрагмент можна подивитися в інтернеті, пройшовши за посиланням www.youtube. com/watch?v=V4zMxktcniE

Другий знімок тієї ж переправи, зроблений через кілька миттєвостей після попереднього і показуєвсю переправу в перспективі.

Військовий парад на аеродромі авіаційного заводу Антонова на околиці Києва з нагоди закінчення навчань «Дніпро-67». Все льотне поле від краю до краю заставлено танками та іншою військовою технікою. Ймовірно, це було найбільше скупчення такої техніки в повоєнний час. Тут стояла бронетехніка чотирьох фронтів — тисячі машин.

Праворуч на знімку, біля ряду високих флагштоків — трибуна для вищого керівництва країни, за якою на спеціальній стіні вивішені портрети радянських вождів.

Фотографії безкрайнього поля, заповненого танковими армадам, обійшли всі газети світу, шокуючи обивателів. Наші вороги мали б прийти в жах від такої картини. Той, хто любив наш народ, хто намагався підрахувати, чого коштувала ця суперпоказуха, приурочена до 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, мав би плакати.

Кінокадри цього параду, що увійшли до документального фільму «Служу Радянському Союзу», знятого на навчаннях Центральної студією документальних фільмів, можна подивитися в інтернеті, пройшовши за посиланням www.youtube.com/watch?v=V4zMxktcniE

Ряди танків Т-55 на льотному полі авіаційного заводу Антонова на околиці Києва під час військового параду з нагоди закінчення навчань «Дніпро-67».

Танки Т-55 (на передньому плані в перших двох рядах) і інша військова техніка на льотному полі авіаційного заводу Антонова на околиці Києва під час військового параду з нагоди закінчення навчань «Дніпро-67».

Розсекречений план стратегічної наступальної операції Приморського фронту в Західній Європі з архіву Генерального штабу Збройних сил Республіки Польща. План затверджений міністром оборони Польщі Войцехом Ярузельським 25 лютого 1970 (до складу Приморського фронту входили в основному польські частини і з ’єднання). На карті ми бачимо чисто наступальну операцію, яка починається біля самих кордонів НДР і є частиною грандіозного плану, метою якої було захоплення Західної Європи. Коли б це був план контрудару (у відповідь на напад з Заходу), він не міг би починатися біля кордонів. На карті не показані цілі нанесення ядерних ударів на території країн Західної Європи, бо радянське командування приховувало їх від східноєвропейських «братів по зброї»; ці цілі передбачалося розкрити лише перед самим початком операції.

Обкладинки зарубіжних видань книги Віктора Суворова «Розповіді визволителя». За 35 років книга витримала понад сто видань на двадцяти трьох мовах. У верхньому ряду зліва — обкладинка першого видання, яке вийшло в 1981 році англійською мовою у видавництві Hamish Hamilton під назвою «The Liberators» («Визволителі»). В верхньому ряду праворуч — обкладинка одного з «підпільних» самвидавних тиражів книги, який вийшов у Польщі в 1985 році.

Операція «Міст»

Київський військовий округ 1967 рік

1

4 жовтня 1957 року в Радянському Союзі був проведений запуск першого в світі штучного супутника Землі.

Це була сенсація. Небувала. Всесвітня. Приголомшлива.

Передісторія тут ось яка. Американці першими створили атомну бомбу. До кінця 1950-х років ядерних зарядів у них було в кілька разів більше, ніж в інших країнах світу разом узятих. У ті часи ядерною зброєю, крім США, володіли ще тільки дві держави — Радянський Союз і Великобританія. Ні Франція, ні Китай ядерної зброї тоді ще не мали.

Однак сама по собі ядерна зброя нічого не варта — потрібні засоби доставки. У розробці та виробництві засобів доставки американці також в кілька разів перевершували і Радянський Союз, і всіх інших разом узятих. Сполучені Штати мали найпотужнішу в світі авіаційну промисловість. У них був стратегічний бомбардувальник Б-52. На початок 1957 року в строю було більше трьохсот літаків цього типу, їх кількість стрімко зростала, промисловість була здатна випускати по сотні таких літаків щороку. В Америці був створений і в 1956 році прийнятий на озброєння перший в світі надзвуковий стратегічний бомбардувальник Б-58. Його будували десятками.

Зі своєї території американці могли доправити ядерний заряд в будь-яку точку земної кулі. Крім того, у них були військові бази по всьому світу. Радянський Союз був по периметру обкладений американськими базами ніби ведмідь у барлогу. Ланцюг американських баз пролягав від Норвегії, Великобританії, Іспанії, Західної Німеччини, Бельгії та Голландії через Грецію і Туреччину, Іран, Пакистан до Південного В’єтнаму, Японії, Південної Кореї, Тайваню, островів Тихого океану. Крім стратегічних бомбардувальників у американців були бомбардувальники тактичні, які могли завдавати ядерних ударів по Радянському Союзу, діючи з усіх цих баз.

А ще у США був надпотужний флот, основу якого складали авіаносці. Ядерних ударів могли завдавати літаки з авіаносців. З акваторії Середземного моря. З Японського. З Норвезького. З Баренцового і Берингового, з Червоного, Чорного, Жовтого.