Розділ «Богдан Лепкий»

На другий день здибався Василь із своїм сватом біля криниці. Напували коні.

— Слава Богу!

— Навіки слава!

— А де! Тпр-р-ру, Кара! Куди лізеш, Гніда? Гей до води… Ну що ж там чувати?

— Та нічого. А що ж би? Біда, та й годі.

— А скучно вам, куме?

— Своя річ, що скучно.

— Та воно правда, але що ж робити?

— Всьо Божа ласка… Куди лізеш, Гніда?

По такім офіціальнім вступі приступили до речі.

— Но як же, Василю?

— Та ніяк. А що ж би?

— Возьмете Гапку?

— Най її беруть другі.

— Не кажіть, Василю! Пожалуєте того! Пара биків, скриня, дві корови, а поле, як лани в пана. Ну як же? Возьмете?

— Не мені її брати.

— Та чому?

— Бо тому! — з притиском відповів Василь і, напоївши коні, завернув додому.

_______

Глітно — тісно.