TextBook Пішла.
Служниця за нею.
– Пане капітане, проведіть, будь ласка, шановних пані до кают-кампанії, – каже Іполит. – А я ще піду третю пошукаю…
* * *– Ти що-небудь розумієш? – приговорювала, нервово курсуючи з кутка в куток, княжна Анастасія.
Хоча на відповідь не чекала.
Ольга сиділа за столом, голову схиливши, пальцями перебираючи китиці скатертини. Зіщулилась уся, мов їжак перед хортом.
Княжна двері посмикала, обурилася:
– Та вони ж нас зачинили!
Віяло дістала, обмахуватися почала.
Аж тут двері відчинилися і в них влетіла купчиха Лизавета Павлівна, ніби її хтось ззаду штовхнув, – і знову двері зачинилися.
За ними лише виття черниць та приживалок чутно.
А Лизавета Павлівна в зчинені двері продовжує криком кричати:
– Я вам покажу, бузувіри! Безбожники! Антихристи! Що вам від мене треба?
Почала в двері ногою гатити:
– Я удова купця третьої гільдії Савелія Копито! Я вам так цього не подарую! Посеред білого дня! Як смієте?!
Собачка княжни гавкає, за ноги її чіпає, в подолі сукні плутається.
Княжна тонкими перстами за скроні взялася – мігрень.
За дверима теж хтось стукати почав. Певно, черниці з приживалками свою пані виручати взялися.
Аж раптом відчинилися двері.
Входить у них Іполит Вікентійович, чемно кланяється:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Подвійна гра в чотири руки» автора Роздобудько І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ірен Роздобудько ПОДВІЙНА ГРА В ЧОТИРИ РУКИ“ на сторінці 65. Приємного читання.