— За мене заплатить Андре Турбійон!
Комісар видихнув щось подібне на сміх: хихих-хихих.
— То що — викликати сюди шанованого месьє Турбійона — власника часопису і театру?
— Викликайте...
Турбійон примчав під вечір.
— О-ла-ла! Франсуа? Комісаре, це й справді фільмовий артист — ніяких сумнівів! Ми, щоправда, розійшлися за... непевних обставин... проте лишилися приятелями. П'ять тисяч? Він того не вартий! Брехливий тип і нецікавий типаж! Та доведеться заплатити, якщо ви, комісаре, випхаєте його із Франції. Тобі куди хочеться поїхати?
Шиньйон не очікував такої підступности. Куди їхати? До Польщі, щоб викрили свої поліціянти? То вже краще подалі — до Америки чи що?
— Нехай мандрує в стейти, — порадив комісар, — на заміну іншому ошуканцеві — кабаретовому танцюристу Карпатьє. Уявіть собі, месьє Турбійон, упіймав матроса, напоїв у якомусь кабаці, забрав його одяг і заліз на корабель!
— А боцман теж був нетверезий, що не помітив новачка? — резонно поцікавився Андре.
— Я за боцмана не відповідаю, — образився комісар, — а фальшивого матроса розкусила команда, бо він мало що вмів. Тепер сидить і бреше, що він колишній знаменитий атлет.
«Збишек? — подумав Турбійон. — І його ще викуповувати у комісара? Ні, нехай трішки посидить, з мене досить і цього красунчика-магараджі!»
— І що з тим... як там його...
— Карпатьє? Перевіряємо, чи нічого не накоїв у Парижі, — сказав комісар.
— Месьє, як перевірите, повідомте, прошу вас: мені атлети в театрі потрібні — вони стоятимуть при вході в обладунках римських воїнів і вітатимуть глядачів.
— Тисяча франків, — легко погодився комісар, — і забирайте хоч вже. А мені контрамарочку на виставу...
Андре не був би правдивим Турбійоном, якби не вмів швидко вирішувати справи. Він трусонув гаманцем...
Франсуа не повернувся до камери. А шкода! Бо він би почув пророцтва, від якого волосся стало би сторч, і злетів би накручений на голові здоровецький крендель. Се-Не-Те провіщав:
— 2032 року Франція матиме двадцять мільйонів мешканців. Держава контролюватиме життя, подружжя братиме дозвіл на народження дітей. Ріжниці між загалом людей не буде: зоднаковіють і одяг, і обличчя. А хто перевищуватиме загал розумом чи красою, того цінуватимуть, як нині мільйонерів.
To-Ка висвистував сойкою.
13.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Хроніка пригод Ґеня Муркоцького [Книга 2]» автора Думанська О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина 4“ на сторінці 21. Приємного читання.