Розділ «Епілог»

У 3056 році у справі «Небесного Єрусалима» з’явилася ще одна сенсаційна новина. Виявилось, що не тільки Карл Краутгамер написав свої свідчення. Один з астронавтів, українець Яр Стах, історик за фахом, порушивши заборону про нерозповсюдження інформації, дану господарям космічного міста, залишив таємні записи, не призначені для друку — й опубліковані лише після його смерті в 3056 році. З тих записів видно, що допитливий і настирний історик, перебуваючи в «Небесному Єрусалимі», намагався дізнатися — що сталося з душею генерала Гайдука?

Відповідь: він осягнув стан Прозріння.

А Божена, Оля та Оксана — чи їхні душі зустрілися з душею Гайдука? — не вгавав Стах. Мовчання було йому відповіддю. Тут спрацював небесний закон захисту приватної інформації.

Тільки на запитання про безсмертну архетипну українську душу Івана Оврамовича Крейди допитливий історик-астронавт нібито отримав чітку відповідь: душа полтавця-галушкомана активно працює в ранзі Генерального прокуратора підвальної опалювальної секції Піраміди. Вірною подругою Крейди і його заступником стала половецька князівна Леді. Стах також твердить, що будь-які розмови про майбутнє, будь-які спекуляції — що очікує попереду людину, сім’ю, народ, державу — є в «Небесному Єрусалимі» безглуздими з тієї причини, що час тут не рухається вперед. Сказано ж було: для Бога немає ні Часу, ні Простору.

…Але ніхто не міг перевірити ні слів Краутгамера, ні вигадок Стаха, бо будь-які експедиції до центру Всесвіту були на Землі заборонені після 3025 року. Через потужні телескопи можна було лише спостерігати, як у далекому чорному космосі летить сяюче таємниче місто, призматичної форми гігантський острів, але зрозуміти — звідки й куди цей «Небесний Єрусалим» пливе, як він побудований, ким населений і яким є його призначення — було неможливо.