Той витримав драматичну паузу, потім кивнув приречено і продемонстрував своє посвідчення. Жіночка тяжко зітхнула.
— А скажіть мені таке, — скрутивши в кишені дулю на щастя, промовив Ян, — чи не перебуває у вас на лікуванні така собі пані Міріам Левін?
Мартин витріщився на нього, проте змовчав, збентежено спозираючи медсестру, яка, впокорившись долі, передивлялася базу даних на своєму комп’ютері. Жіночка звела глузливий погляд.
— Ні, у нас такої немає.
Слідчий коротко видихнув, розчаровано зиркнувши на товариша.
— Ну, в такому разі…
— Ні, зачекайте! — Ян замружився. — Тут щось не так…
Якщо його підозра має під собою підстави, і дружина Левіна, котру всі вважали мертвою, насправді перебуває в лікарні… Каббаліст, вочевидь, не хотів, аби про це дізналися. Ну звісно. Навряд чи вона записана тут під справжнім прізвищем. Під яким же, в такому разі?
— В такому разі пошукайте нам…
Янів погляд ковзнув поличками із лікарняними картками, і йому мимохіть згадалася інша поличка із білою літерою, накресленою тонким пальчиком. Бет. До чого б це?
— Пошукайте нам Міріам Браха.
Слідчий скептично гмукнув, проте сестричка поволі кивнула.
— А… так, на стаціонарі. Вона тут уже кілька років.
Ян та Мартин перезирнулися.
— А що з нею? — прочистивши горло, спитав слідчий.
Сестричка завагалася.
— Вам краще розпитати професора.
— Добре, а… який це відділ?
— Психоневрологія.
— О! — мудро зауважив Мартин.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сторонні в домі. Зауваги до Книги Сяйва» автора Соколян М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Брія“ на сторінці 34. Приємного читання.