TextBook Оба задумчиво молчат. Из брехунца доносятся ласковые звуки: От баба й діду каже: «Піди в лісочок і принеси грибочок…»
Степан Чарльзович: Та развєдка щас до сраки, щоб ви знали. Щас хто перший кнопку натисне, той і буде кашу їсти.
Свирид Опанасович: Колись ніяких кнопок не було, а люди були здорові і жили сто двадцять літ.
Говоря это, Свирид Опанасович достает из пиджака поллитру и ставит ее в придорожную пыль.
Брехунець: І от бачить дід качечку сіреньку. Дивиться – а ніжка в неї зламана. От взяв дід качечку та й додому несе…
Появляется Мыкола Гнатович с удавом. Он шествует, как сказочный герой. Сопливый мальчишка с завистью смотрит на него. Страшные знаки, им начертанные, змеями лежат в пыли.
Микола Гнатович: Привіт добрим людям!
Свирид Опанасович машинально прячет бутылку.
Микола Гнатович: А шо ти там сховав, Свириде Опанасовичу?
Свирид Опанасович: Та, то я – так.
Микола Гнатович: А покажи.
Свирид Опанасович: Та, жалко.
Микола Гнатович: А в мене і закуска є.
Мыкола Гнатович достает кулек мятных пряников, похожих на щебенку. Свирид Опанасович с облегчением вынимает бутылку.
Свирид Опанасович: Стакан є?
Степан Чарльзович: Екхе-хе, клята печінка…
Произнеся это, вынимает из кармана стакан.
Свирид Опанасович: Те здоров’я зараз зійшло на пси. Колись люди ніколи не умивались і їли сало. А захоче помідора чи диню, то отак зірве і навіть не миє. І от такі у всіх пики були! А зараз Б-52 як пустять і – до сраки те здоров’я.
Микола Гнатович: А я вам от що розкажу. Поспорив Омелько Пилипів з Панасом Івановим – у кого бугай сильніший…
Сидя в позе охотников на привале Перова, друзья выпивают и закусывают куском мятного пряника, твердого, как кремень. Брехунец на столбе захлебывается слюнями и нежной музыкой.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Африка, сни » автора Подерв'янський Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СЦЕНАРІЇ“ на сторінці 4. Приємного читання.