Огромный кабинет генерального продюсера был более похож на бред обкурившегося толкиениста, чем на нормальный офис. Cреди мечей, крокодильих чучел и портретов знатных вампиров попадались незатейливые образцы постсоветской офисной эстетики: юмористические грамоты, дартс с портретом конкурента вместо мишени, огромная бутылка с самодельной этикеткой «Нам 10 лет», календарь с еблом Поплавского и прочее. Огромный логотип канала висел на стене прямо под портретом какого-то старинного мужика; какие-то тросы, натянутые параллельно под потолком…
В дверь с надписью «Генеральний продюсер канала «Ти і я» В.Г. Сільодка» вошел арт-директор ЭДУАРД МАЙСТРЕНКО с эскизами под мышкой. Генеральный продюсер телеканала «Ты и Я» ВЛАДІСЛАВ ГЕНІЙОВИЧ СІЛЬОДКА сидел в дальнем углу своего кабинета за рабочим столом и задумчиво вертел в холеных ручках череп какого-то крупного грызуна. Челюсть черепа, закрепленная на пружинках, зловеще пощелкивала.
— А я до Вас, Владіслав Генійовіч, оце дивіться, – сказал Эдуард Майстренко, кладя на стол эскизы.
— Шо це ти тут нарисував? – спрашивал у него Сільодка, – Шо це за вірьовки?
— Подивіться, Владіслав Гєнійовіч, – сказал Майстренко, тыкая руками вверх, – Ми спочатку закрєпляєм направляючі троси, а потом вішаєм туда такі маленькі опупєнні свєтільничкі. Вони закріпляються на етіх тросах і їздять тудой-сюдой. Це така послєдня крутота. Так сійчас стілісти роблять в Чєлсі і Сохо.
— Сохо-Сохо, дєла ідут нєплохо… – вздохнул Сільодка. – Шо у тєбя по «Армагєдону»?
— А ви ж вже бачили, Владіслав Гєнійовіч, вже всьо готово, можете подивиться, – оживился Майстренко, тыкая в эскизы. – Осьо бачите, вся студія чорна, а кругом такі стулья красні, як в Сатани в пеклі. А зверху – такий опупєнний тіпа мєтєоріт чи комєта на такій крутій цепочке. І він поступово так опускається, всьо нижче, нижче… І як маятник Фуко – туда тіки так – р-раз!... Назад тіки так чьотко – два!..
Майстренко прыгал по кабинету, показывая дизайн студии своим телом. Он зацепился за мечи и вместе с ними гепнулся на пол, и тут портрет старинного мужика упал ему на голову.
— Я ізвіняюсь, Владіслав Гєнійовіч, – сказал Майстренко, испуганно пятясь от зловещего портрета.
— Повісь назад, – сказал Сільодка холодно. – Ти, Едік, мені весь кабінет рознесеш.
Он стоял возле открытого окна спиной к столу. Из окна ему было видно, как к подъезду подъехал длинный, как крокодил, мерседес.
17. ЭКСТ. КИЕВ. ЗДАНИЕ АСК. ДЕНЬ.
Из мерседеса вышел, окруженный телохранителями, генеральный директор «Ты и Я» АЛЬБЕРТ СОСУНОВСКИЙ. И сейчас же на ходу стал пиздеть по двум мобильным телефонам. Третий, самый большой и красивый, висел у него на шее. В ухе болталась серьга, пальцы были унизаны кольцами, – и вообще, он был одет с пидорским шиком.
— Лицензия! – вопил он в трубу, – Не надо меня судом пугать!
И тут же в другую трубу:
— Игорек, зайка, ну не дуйся, я сейчас в Монте-Карло, у князя на приеме, сейчас не могу... – сказал он и исчез в дверях.
18. ИНТ. КИЕВ. АСК. КАБИНЕТ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОДЮСЕРА. ДЕНЬ.
— Альбєртік перед своїми мальчікамі понти ганяє,
— сказал Сільодка в окно, в то время как Майстренко выравнивал на стене упавший портрет. Он это делал одной рукой, а другой машинально махал мечом, о который споткнулся, так что когда в двери просунулся ведущий телешоу «Армагеддон» МЫКОЛА ВЕРЕСЕНЬ, он чуть не остался без головы.
— Едік, нє, ну ти нє підарас?! – испугался Вересень,чудом увернувшийся от меча. – У! У! Владік, шо це за мужик у тебе висить, це твій родич?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Африка, сни » автора Подерв'янський Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СЦЕНАРІЇ“ на сторінці 27. Приємного читання.