Розділ «П’ЄСИ»

Африкан Свиридович: Так.

Свирид Опанасович: Так.

З цими словами Свирид Опанасович кида драконові тельбухи і голову Джеку, який з гавканням вривається до хати. Джек представляє собою здоровенного упиздня у піджаку, штанях, чоботах, але з собачою головою. Давлячись м’ясом, Джек страшно гарчить.

Соломон Самсонович: Потім знов все мале, опять поразводилось всяке падло — миші, комарі, клопи, пігмеї, блядь, всякі карлікі!

Африкан Свиридович: А слони?

Соломон Самсонович: Які слони? Ви їх коли-небудь бачили? Ви ще бронтозаврів би згадали! Хуйня це все! Басні дідуся Панаса, не було ні­яких слонів…

Свирид Опанасович (продовжує пиздить дракона на катлєти): Інтєрєсно у вас получаєтся: слонів не було, а дідусь Панас, значить, був?

Соломон Самсонович: І дідуся Панаса тоже не було, нюхайте свій кал, діду, і не отвлікайтесь. Патом знов всьо большоє: дракони, як бугаї, бугаї, як я не знаю шо…

Свирид Опанасович (тупо): Як слони.

Свирид Опанасович роздмухує вогонь і ставить казан із драконом у піч.

Африкан Свиридович (в’їдливо): Але ж клопи малі, мандавошки іщьо меньші, я вже не кажу про пацюків, самі обичні пацюки. Мій тато, як був малий, з ними грався. А щас піди, пограйся, кожен пацюк, як Б-52! Дракони аж всцикаються…

Соломон Самсонович: Кстаті, яка в них середня швидкість?

Африкан Свиридович: Хуй його зна, знаю тіки, шо як летить, не видно. А дракони катостро­фічно поменшали, так шо тут і Дарвін ваш не просцить собі хуя, не те шо ми з вами.

Соломон Самсонович: А хулі ми, рядові аспіранти, наше діло — кал.

Африкан Свиридович: Ну, нє скажитє, Соломон Самсонович, наша праця прекрасна, і она нужна людям.

Соломон Самсонович (з тонкою іронією): Осо­бєнно таким, як Валька. Це ж ваш інститут її розробляв?

Африкан Свиридович: Інтєрєсно, шо ви імєєтє против Вальки? Нормальна внучка нормального дєдушкі.

Соломон Самсонович: При чьом здєсь дєдушка? Ви лучше спитайте, хто її мама? Признайтєсь, мама була ваша — лабораторна?

Валька (гордо): Мама була дика.

Африкан Свиридович (запопадливо регоче): От бачите, а ви іще обіжаєтє, самі ви лабораторний! Я за Вальчиною мамой добряче погасав по джунглях, а она, в свою чергу, мене харашо покусала. Сама запальна, кров гаряча. Азія!