Потім, посміхаючись, маленький лікар наблизився до Германа.
«До зустрічі через півтора року», — його очі, немов у мертвої ляльки, яскраво блиснули. Хоча він і посміхався, його очі залишалися зовсім мертвими.
Але не байдужими.
«Як тобі сьогодні наш Фелікс? — Ай-Болить обернувся до величезного санітара, що височів за ним, як статуя. — Правда, він може бути золотком?»
Санітар голосно зареготав, як найгірший у світі актор, що дуже довго готувався до цього моменту.
Через три тижні Герман повернувся додому…
Він знову взявся до роботи, і життя пішло звичним руслом.
Однак Гера-в-портреті добре запам’ятав дату, яку назвав таємничий маленький лікар…
Півтора року.
Рівно через півтора року воно відміряло свій термін…
Усе почалося вночі, коли до Германа прийшов уві сні Ай-Болить (якщо це було сном). Його візит був коротким, маленький рожевощокий лікар сказав лише три фрази:
«Наш маленький дружок уже зачекався, і ти мусиш йому трошки допомогти, Геро. Зроби тест. Йому ТРЕБА, щоб ти знав про нього».
Вранці Герман прокинувся з раптовою (і абсолютно абсурдною) впевненістю, що йому необхідно пройти анонімний тест на ВІЛ…
Протягом двох наступних місяців Гера-в-портреті спостерігав, як Герман-дорослий, упевнений, що інфікований смертельним вірусом, гарячково намагався знайти відповіді на запитання: ЯК і КОЛИ.
Часом він навіть розмовляв по кілька годин сам із собою, точніше, з ним — Герою-в-портреті, немов розуміючи, що…
І Гері іноді здавалося, наче він йому відповідає…
…А потім почався кошмар.
Гера побачив, як…
…КККККККК-Ц!..
…і все забув.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Донор для небіжчика» автора Левандовський Борис на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина IV Три візити; Явище“ на сторінці 18. Приємного читання.