TextBook Ця долина настільки глибока і віддалена від хуторів, що ні вибуху, ні сліпучого спалаху вогню ніхто й не помітив. Чорна широка вирва залишилась на місці, де стояла літаюча тарілка, а її розметані рештки згоріли дощенту.
Хто повірить у мою розповідь?
Каленикові записки для всіх інших – це лише здивачілість старої людини.
Єдиний, крім мене, свідок трагедії – маленький сіренький клубочок, який не заговорить ніколи. Він тулиться до моїх грудей і час од часу зазирає в очі. Гадає, мабуть, що я із тих, хто здатен обстояти правду або принаймні від неї не відступитися.
Але я не такий.
Я звичайний.
19– Що сталося?!
Вона злякана моїм виглядом.
– Там у долині Каленик підірвався на міні.
– Що?! Коли?!
– Вночі, напевно. Піди до них… скажи…
– Боже мій!
Христя на ходу вбирає куртку і вибігає з хати. Я втомлено падаю на ослін, не випускаючи з рук зайченяти.
– Тату! Тату! Ти приніс мені зайчика?!
Андрійко скаче від радощів, я не втримуюсь і крізь сльози всміхаюсь.
– Ой! Це той самий зайчик!
Він бере його на руки, цілує і пестить.
– Тату, а можна з ним гратися?
– Можна.
– А камінчиками можна?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Місце для дракона» автора Винничук Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дивні оповіді“ на сторінці 17. Приємного читання.