TextBook – Що ти тут робиш?
– Граюся.
– Пішли скоро додому. Мама там плаче за тобою, а ти такий поганий…
Я схопив його на руки, але він почав борсатися й кричати:
– А камінчики? Забери камінчики!
Довелося підібрати і їх. З малим на руках я що було духу поквапився назад.
– Ну, хіба можна бути таким нечемним? Як ти міг сам піти сюди? Зараз тобі мама покаже!
Малий сміявся і тішився невідомого чого. Христя вибігла нам назустріч, на бігу витираючи сльози.
– Ну, я тобі зараз!.. – приказувала вона, та я її втихомирив, бо ж коли дійде до ритуалу покарання, то з малого не витягнеш і слова.
Ми напосілися на нього – чого він подався аж так далеко?
– А мене вуйцьо забрав.
– Який вуйцьо?
– Він прийшов і каже: пішли до мене, я тобі дам дуже гарні іграшки, а ти мені дай зайчика. Я йому віддав зайчика, і ми пішли, і він мені дав камінчики. Тату, а де камінчики? Ану покажи мені.
Я витяг з кишені жменю камінців і тільки тепер придивився до них – скидалися на дорогоцінні. Жінка охнула.
– Ти щось розумієш?
– Так само, як і ти.
– Хто ж то міг бути?
– Мабуть, той незнайомець, що зазирав у вікна.
– Але ж ці камінці… вони схожі на дорогоцінні.
– Схож… Андрійку, а що тобі ще той вуйцьо казав?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Місце для дракона» автора Винничук Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дивні оповіді“ на сторінці 11. Приємного читання.