— Хижаки з планети Імра віддають перевагу м’ясові щойно спійманого омнікада! — голосом Барса доповів робот і повернувся у свою нішу.
— Кля-рирь! — каркнули динаміки.
Бараноїд із пронизливим вереском кинувся до Даруа, миттєво видряпався по його комбінезону і вчепився в «глину». Ватіш застиг із простягнутою рукою і не поворухнувся аж доти, поки брунатне звірятко жадібно не поглинуло їжу.
— На борту запаси омнікада відсутні! — з помітною нудьгою в голосі повідомив Барс. — Я створив аналог.
Гість проковтнув харч і зручно влаштувався на плечі Ватіша.
— Барсе, звідки в тебе інформація про Імра? — поцікавився той, насторожено косуючи на бараноїда.
— На планеті Імра хижаки цього різновиду хотіли з’їсти нашого бортінженера… — (Даруа мимоволі здригнувся). — Але потім вдовольнилися омнікадом, — (щоки пілота торкнувся сухий шорсткий носик, і очі звіряти знову стали прозорими крижинками). — Я сказав йому, що пілот транспортника Ба-25783 — тепер його нова мама.
— Кирь-рь! — ніжно протуркотів бараноїд.
4Щодалі гірше! Не встигли сяк-так упоратися з бараноїдом, постала проблема з його власником. Конову набридли детективи, і він унадився до рубки. Хоч би сидів мовчки, так ні — почав читати Ватішу лекції про принципи керування біелами! А Барс, негідник, вочевидь небайдужий до Конова! Диспетчер міжпланетної бази змусив Даруа вдруге заходити на посадку через те, що Барс раптово перемкнув керування на крісло другого пілота й сигнал підходу було подано невчасно. Чи ж варто казати, що в другому кріслі сидів Конов!
Фактично, бунт, а карати нема кого. Бунтує дім, який тебе годує, напуває, оберігає — і має при цьому за казна-що…
Вантажні відсіки транспортника спорожніли вже мало не наполовину. Те, що залишилося, призначалось частково для Нготені, частково для орбітальних станцій у системі Болара, де Ватіш мав заповнювати трюми для зворотного рейсу. Даруа вже прикидав, як би йому вигадати час на зворотному шляху…
Ліжко смикнулося, ніби в судомі, м’яко зарипіло, і Ватіш прокинувся.
— Нас викликає «Лорі»!
Що таке Лорі, Ватіш не знав, але якщо вже Барс завважив за потрібне збудити свого пілота, виходить, справа того варта! На бігу протираючи очі, Даруа вдерся до рубки… Центральний екран меланхолійно демонстрував порожнечу й зірки, а от на боковому щось вимальовувалося. Якась крапка рухалась по дотичній до курсу транспортника.
— Я — «Лорі»! Всім, хто мене чує! Аварія на борту! Порушено системи життєзабезпечення! Життя екіпажу в небезпеці! Просимо допомоги!
— Я — Барс. Бачу вас. Дайте наведення.
— Говорить «Лорі». Аварія. Аварія. Просимо допомоги!
«Не чують!» — зрозумів Даруа.
— Барсе, виходь на стикування!
Зірки на екранах стрибнули — транспортник обернувся навколо власної осі, цілячись на іскорку, що стрімко наближалася з порожнечі. Біоелектронний мозок розрахував точку, в якій курси кораблів повинні були перетнутися, й кинув свою металеву оболонку назустріч потерпілим.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твоя Марія… і Кіб» автора Болото А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Меню для Фойри“ на сторінці 6. Приємного читання.