Розділ «ОПТИЧИЙ ОБМАН»

я б краще закінчився як динозаври

мені б докурити цю вічну цигарку

якби ті дерева могли говорити

на їхньому місці я би мовчав

студентка і рецидивіст

на когось можна покластися. на когось можна покласти –

думає студентка за тиждень до одруження, коли

заходить в тюрму і поправляє, ніби зачіску, настрій,

тримаючи біля серця нареченому рецидивісту банку олив.

у виділеній їм камері вони в ліжку ніжаться грубувато,

він їй дає казені гроші на обручки і сукню весільну.

вона знає, що його підставили – він не міг нікого вбивати.

є люди шумні і слабкі, а є мовчазні, але сильні.

дехто вважає, що любов існує, якщо через неї болить,

тільки тоді дехто почуває себе її повноцінним учасником.

насправді ж, кохання нічим не обмежене, крім конкретної голови.

студентка ліризує коханого вбивцю цитатами з класиків.

вона завжди знала собі ціну – любов коштує більше людини,

навіть якщо цю любов ти приховуєш від мами.

і коли вона розписується за ґратами – звужуються судини,