Розділ «ОПТИЧИЙ ОБМАН»

усі ферми, де насправді існують відра, надої, любов.

(причому надої помирають останніми. щоразу)

усі епідемії, що зачаїлися в мені,

усі невикористані збочення, як несплачені податки,

юзерпики в паспорті і під черепом –

усе колись – мене, усе колись – нас,

бо, доки ти мислиш, доки ти мусиш, доки ти – мюслі,

то, як казав один відомий картезіанець –

ти або коґіто ерґо смумсмумрик,

або кобіта ерґо суп.

електроди часу

ми в міру смішні, в міру сльозоточиві

серед сайтів з подіями, коли відімкнуть інтернет,

ніби голову на подушці зі снами, що оточили.

ти із ними, який би не був мізантроп, інтроверт,

як годинник, заводиш розмови, і тікає стрілка

і до ранку говориш про переміни – зі снами,

що, мовляв, вони завше – етап стабільності, ніби ікла

вовка, який шукає насичення баранами,

але не тільки наповненість шлунку вимірює спокій –