І думає далі. Але ходити перестав. Ніби спіткнувся. А тоді раптом:
— Назвемо Русланом! І не переч!
— Та я й не перечу,— відказую лагідно.— Твоя воля — закон для мене! Слухаю і підкоряюсь!
— Ще б пак!
А сам аж квітне від моїх слів. Всюди хвалиться:
— Знаєте, як я свого сина назвав? Русланом. Сам придумав! Дружина, правда, хотіла наректи якось інакше, але моє слово для неї закон. Як я сказав,— так і буде!
Коли Русланчик наш трохи підріс, задумав мій володар на машину гроші збирати. Я буцім радію:
— От і добре,— кажу.— Буде і в нас машина. Он і сусіда збирається машину придбати. Тільки він хоче спочатку дружині шубу з норки справити. Він її ж так любить, так любить!
Чоловік підозріло глянув на мене:
— А хіба я тебе не люблю?
— Ні,— кажу,— не так. Ти мене любиш сильніше!
— Ві-ірно...— каже.
А через місяць приносить шубу і ще з порога командує:
— Ану, приміряй!
І знову мені не лишається нічого іншого, як підкоритись.
Отак і живемо. Чоловік наказує, я корюся. Бо чоловіки для того й створені, щоб усім на світі правити, а жінки — щоб правити чоловіками. Тільки (секрет!) щоб вони про те й не здогадувались!
Віталій Коваль
РИБАЛЬСЬКИЙ СОН
Найголовніше в рибальстві — не проспати вранішнього клювання. Тому в суботу звечора, завівши будильника на четверту годину ранку, ви ще й дружині наказуєте:
— Ти ж дивись, розбуди мене вдосвіта. Не проспи, чуєш?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Веселий ярмарок» автора Кисельов С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГУМОРЕСКИ БАЙКИ ФЕЙЛЕТОНИ“ на сторінці 59. Приємного читання.