Семен Семенович зажурено подивився на своє тьмяне відображення в поліровці столу. Годинник у кабінеті байдуже відцокував останні хвилини першої половини дня. «Кого ж я міг забути?— судомило мозок.— Кого?..»
Раптом Семен Семенович схопив трубку і став швидко накручувати диск телефону.
— Костянтине Федоровичу!.. Так, я... Доповідаю... Ваше доручення виконав. Є кандидатура... Я... сам... за власним... бажанням...
Микола Карпенко
* * *
Явне зло карати, звісно, легко,
Явне зло не важко осудить...
Я вбачаю більшу небезпеку
У тому, що глибоко сидить.
В тім, що зовні — мовбито й не злочин,
А насправді — раку пухлина,
Бо краплина, кажуть, камінь точить,
Якщо та краплина — не одна.
МАНІЛОВ НАШОГО ВІКУ
Він, кажуть, також про космічні польоти
І мріє, і снить наяву?
І навіть летіть, запевняє, не проти
У далеч світів зореву?
Неправда! Не кине обжиту прописку,
Гінцем не назветься земним —
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Веселий ярмарок» автора Кисельов С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГУМОРЕСКИ БАЙКИ ФЕЙЛЕТОНИ“ на сторінці 51. Приємного читання.