— Як! Ви! Сміли!?!? Га!?. Що це?!.
ОЛЬГА скептично:
— Руіґ, руіґ, гер… долметчер!.. Сідайте…
Але КАПКА не сідав… Тон він знизив, але тільки тому, що його душила лють:
— Як ви сміли, га?!. (надів «кораблик», зухвало розходившись по кімнаті) — Ні!.. Як ви сміли??!.
ОЛЬГА, зблідши:
— Ви очевидно хочете сказати, як він смів, ваш шеф — культурна людина — на «чарівну жінку» вимахувати пужалном?.. І як ВИ смієте, денщик свого шефа — тут гримати?!!. Чи ви забули, що ви тільки денщик?..
КАПКА ще дужче закипів, аж порскав…
ОЛЬГА убійче мило:
— Не хвилюйтесь… Ваша лють — то звичайна плебейська лють, гер долметчер, і тільки… Сідайте!..
КАПКА гонористо задирає голову, роззявляє рота, щоб щось зухвале вимовити…
ОЛЬГА, глядячи пильно усторч, з убійчим спокоєм, так уїдливо, наче холодну воду ллючи:
— Гм… Може Ви мені поясните нарешті — в кого ж закохався ваш шеф? — у вас чи в мене?..
КАПКА знітився враз:
— Але…
— «Але» існує тільки для денщиків, а ваш шеф — володар… Чи не так?..
КАПКА, намагаючись триматися горою:
— Шеф… закохався в… баронесу…
ОЛЬГА презирливо:
— То йому так здається… То ми ще будемо бачити, пане… Як пак вас звати?..
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розгром» автора Багряний І.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВІДСЛОНА ДРУГА“ на сторінці 20. Приємного читання.
TextBook