Літо без осені: Лірика
Як важко вижити в журбі,
Як легко вірити тобі,
Коли неправду промовляєш.
Серед щасливого життя
Я так упевнено не вірю.
А ти прийди і поруч стань,
Мене з упевненості вирви.
Скажи: «Це я створив тебе!»
Нехай невпевнено заплачу.
Хай чує небо голубе,
Як мало я на світі значу.
Хай чує вітер і трава,
Хай знають звірі, люди, птиці:
Як біль сльозою промовля,
То знову ніжність зріє в жінці.
«Наснились діти»
* * *
Наснились діти.
Всі на тебе схожі.
Я всіх плекала,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Літо без осені: Лірика» автора Чубач Г.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прийди в мій дім“ на сторінці 5. Приємного читання.