Літо без осені: Лірика
Моїх ще не прожитих років!
Серед турбот і суєти
Я гріюсь вірою, що вдасться
Хоча б під осінь допливти
До берегів людського щастя.
А там — нехай усьому край!
Висока милість чи розплата?
Карай, життя, мене, карай —
Мої бажання кари варті.
Нехай завжди душа болить,
Та не чіпав би досвід роки:
В міленькім озері Інкіт
Глибоке небо — одиноке.
Вам
У синьому небі я висіяв ліс.
М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ
Ірпінська замріяна синь
Спадав на трави зелені.
На довгім шляху до сивин
Було Вам спокійно без мене.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Літо без осені: Лірика» автора Чубач Г.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нічого просто“ на сторінці 24. Приємного читання.