Літо без осені: Лірика
Через радість.
Через край…
Із далекого куточка
Видивляюся вогні.
Й — відчуваюся
Листочком
На неораній стерні.
Мансійські боги
В усіх народів
Є свої боги.
Якщо не «є»,
То хоч колись були.
А там, де сонце
Над тайгою сходить,
Старі мансійці
Так розповіли:
«В нас кожний рід
Шанує свій тотем.
Боги живуть,
Допоки ми живем.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Літо без осені: Лірика» автора Чубач Г.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нічого просто“ на сторінці 20. Приємного читання.