TextBook Літо без осені: Лірика
«Хто тебе, море, придумав
Синьо розлить по землі?»
Голос луною навпроти
Стихне і знов оживе:
«Море ніколи не топить
Тих,
Хто у нім не пливе».
Останнє прохання
Не покиньте мене навесні,
Коли будуть дерева цвісти.
Коли цвіт і веселі пісні,
Дуже важко розлуку нести.
Літом сонце — ласкаве, земне
Кожну квітку промінчиком чує.
Я прошу: не покиньте мене
Серед літа, як жито квітує.
Серед осені — втомляться дні.
Стане холодно, жовто і сиро.
Не сказавши ні слова мені,
Відлетіть із птахами у вирій.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Літо без осені: Лірика» автора Чубач Г.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нічого просто“ на сторінці 28. Приємного читання.